Ось уже три роки ми живемо у світі, де доводиться рахувати не лише дати, а й тих, кого більше немає.

Ярослав Недашківський мав бути серед нас, жартувати з друзями, думати про майбутнє. Але коли росія прийшла забирати нашу свободу, він вирішив, що не стоятиме осторонь.

У 18 років хлопець спробував піти добровольцем. Його не взяли — був надто молодий. Тому почекав, а на 19 день народження зробив собі подарунок, незбагненний для більшості, — вступив до добровольчого батальйону Карпатська Січ.

Ярослав завжди прагнув стати кращим. Навіть коли повернувся до навчання в ІПСА за порадою керівництва частини, не дозволив собі розслабитися. У 2024 році пройшов відбір до 3 ОШБр, опанував керування безпілотниками, здобув сертифікати в двох школах БпЛА. Він мав мету й завжди йшов першим.

У своєму останньому бою на Харківщині, біля села Копанки, Ярослав з побратимами контратакував ворожу ДРГ, що намагалася захопити Українські позиції. Він боровся до кінця.

Наш герой не повернувся до рідних, не прожив ще один звичайний день. Але зробив свій вибір. І цей вибір залишиться прикладом для кожного з нас.

Вічна пам'ять. Слава Героям.

Якщо маєте змогу — підтримайте збір (https://send.monobank.ua/jar/9Tio4nYqZF) на потреби 3 ОШБр.